комар носа не підточить походження

PБувайте,P вклонився Степан.

PАуфвдерзеен,P попрощався вн.

¶нтендант пдввся, застебнув комр мундира, дстав з бумажника новеньку кредитку, що хрустла в руках,  поклав  в трохи вдкриту шухляду.

PБудь ласка,P заучено вдказав Степан  спритним рухом зняв простирадло з клнта.

PГут,P сказав нтендант, розглядаючи себе в дзеркало,  додав: Зер гут

Непомтно зиркнувши на годинник, Степан заходився масирувати чималу вже лисину нтенданта. Вн дбайливо розчесав його рдк безбарвн пасма, виклав х злва направо , вдступивши вбк, помилувався з власно роботи.

¶нш клнти з нудьгуючими обличчями сидли за круглими столиками, мляво перебираючи нмецьк газети  яскраво розмальован люстрован журнали.

Зараз Степан добросовсно возився над убогою шевелюрою гтлервського нтенданта, свого постйного клнта.

Незабаром шосейними дорогами та курними шляхами рдно земл ползли на схд гтлервськ полчища. Тихий Горлов був оглушений гуркотом артилерйсько канонади, гулом бомбових ударв, оточений лиховсним вогняним сяйвом палаючих сл.

Можливо, що Степан  змнив би свою професю на студентську аудиторю, та на завад стала вйна з бло-фннами: комсомолець Заболотний вернувся з госпталю додому з понвеченою  вкороченою лвою ногою.

, вдкриттями. Всю душею любив, природу, поривався до не, та мр довелося вдкласти до слушного часу. А поки що сумлнний  старанний вн став вправним майстром у перукарн,  його швидко оцнили в мст. Степанов не давали спокою артисти мсцевого драматичного театру, його намагався переманити до себе директор обласного будинку вдпочинку для кервних працвникв.

Щоправда, ранше Степан мряв бути геологом, його вабили широк простори, тайга, гори, неходжен стежки. Хотлося пожити просто неба. Вн марив експедицями

Це був вдомий у Горлов перукар Степан Заболотний. Життя Степана почалося  проходило в цьому невеликому старовинному мст. Батько в нього рано помер, а мати була тяжко хвора. Обставини склалися так, що вже п'ятнадцятирчним хлопчаком довелося йому стати учнем у перукарн.

Серед майстрв вирзнявся якоюсь особливою хвацькстю, своми спритними руками й охайною роботою один юнак з копицею рудого волосся на голов та срими лукавими очима, який припадав на лву ногу. Вс старалися потрапити до нього, бо вн брив  стриг удвч швидше  значно краще, нж його товариш.

На стнах були поналплюван й нш засиджен мухами оголошення нмецькою та росйською мовами. У кожному з них видлялося набране крупним шрифтом слово: «Ферботен!» («Заборонено!»). Це були численн накази коменданта, полц та мсько управи.

Крм п'яти клнтв  п'яти сптнлих майстрв, що старанно х обробляли, тут нудилося ще клька чоловк, як чекали сво черги. Переважно це були мсцев жител. Чекали вони давно, бо окупантв офцерв  солдатв гтлервсько арм обслуговували позачергово. Про це попереджало оголошення при вход.

Склян двер та обо вкон перукарн були розчинен навстж,  все-таки у невеликому квадратному зал стояла задуха, повтря було насичене густим солодкуватим запахом пудри, мила й одеколону.

¶люстрац П. П¶НК¶СЕВИЧА

Голубий пакет (fb2) - (пер. ) ( ) 1012K -

Голубий пакет (fb2) | librius.net